Види та призначення залізничних колій
До 1844 року на дорозі використовувалася кінна тяга (де рух вагонів по рейках здійснювалося кіньми). Кілька років по тому було відкрито рух пасажирських поїздів за допомогою парової тяги. З другої половини 19 сторіччя і донині французькі і німецькі залізниці найбільш добре організовані і технічно досконалі в Європі.
У травні 1830 року почалося будівництво залізничних шляхів з кінною тягою протяжністю 18 км. У 1831 році ця дорога була повністю готова, вона з’єднувала між собою вугільні шахти.
Залізниця в Брюссель протяжністю 24 км перша на європейському континенті залізнична лінія з паровою тягою для пасажирського і вантажного руху – була відкрита 5 березня 1835 року. У 1836 р П’єр Сімонс запропонував проєкт будівництва магістральних залізних дорі, які б зв’язували Бельгію з сусідніми державами. Замість схвалення проєкту він отримав нерозуміння й образи.
Лише в 1921 році всі залізниці об’єднали в єдину державну мережу. У період 1985-1991 років залізниці були приватизовані і заснований залізничний холдинг. Друга половина 19 століття період бурхливої будови залізничної колії. В середньому за рік в світі будувалося близько 20 000 км нових ліній. До 1910 року загальна довжина залізниць понад 1 млн км.
З чого складалися залізничні колії
У 1806 р Петро Фролов розробив проєкт чавунної рейкової дороги протяжністю 1867 метрів з кінною тягою застосувавши таку конструкцію шляху: на дерев’яних поперечних лежнях, які кріпилися до забитих в ґрунт на 1-1,5 метра сваям, кріпилися чавунні рейки. Верхня частина рейки була опуклою, а колеса увігнутою і обидва мали форму еліпса. На насипах укладалися рейки, які кріпилися литими цвяхами до поперечок. Ширина колії прийнята 1067 мм.
В Англії застосовувався залізничну колію в якому використовувалися рейки, що мали вертикальну стінку, яка обмежує зсув коліс.
Ще один варіант рейкової колії – рейки лежать на кам’яних опорах окремо один від одного. У такому варіанті укладання рейок дуже важко забезпечити постійну ширину колії. Для запобігання зсуву кам’яних опор простір між ними засипали щебенем.
З 1837 р на ряді залізничних доріг в верхній будові шляху стали використовувати шпали. Так, наприклад на Царскосельской залізниці шлях був влаштований на насипу з щебеню, на який були покладені просочені смолою дерев’яні шпали розташовувалися 0,91 м один від одного. Двоголові рейки закріплювалися клинами в чавунних подушках, які нагелями (милицями) прикріплялися до шпал.
Вчасно виникнення залізниць єдиним нормативом вважалася Ширина рейкової колії. Кожна з залізних доріг мала певну ширину колії 1422,5 мм. У 1845 році, в Англії, було затверджено постанову про однакову ширину колії 1435 мм.
У європейських країнах на єдину ширину колії почали переходити після 1896 р. Зараз Ширина колії українських залізниць на сьогоднішній день складає 1520 мм.
